наразитися — див. наражатися … Український тлумачний словник
наразитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
наткнутися — I = натикатися 1) (на що рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися… … Словник синонімів української мови
налетіти — I = налітати 1) (зробити раптовий напад із метою пограбування; несподівано з явитися де н. для трусу, арешту тощо), наскочити, наскакувати; нагрянути (з метою трусу, арешту тощо) 2) (про вітер, бурю, хмари тощо раптово розпочатися / з явитися),… … Словник синонімів української мови
напрошуватися — 1) = напроситися (наполегливо пропонувати кому н. своє товариство, свою допомогу тощо); нав язуватися, нав язатися, набиватися, набитися, накидатися, накинутися (настирливо, невідчепно) 2) див. наразитися I, 1) … Словник синонімів української мови
наражатися — див. наразитися … Словник синонімів української мови
натрапити — I = натрапляти (на кого що несподівано, випадково зустріти когось, знайти щось), наштовхнутися, наштовхуватися, надибати, надибати, надибувати (на кого що, кого що), подибати, подибувати (кого що), напасти, нападати, наткнутися, натикатися,… … Словник синонімів української мови
